Шановні друзі, поціновувачі театрального мистецтва!
Відділ мистецтв ДОБМ ім. М. Свєтлова продовжує знайомити вас з історією українського мистецтва, її знаменними датами! У важкий для України час необхідно зберігати величезні культурні надбання нашого народу заради майбутніх поколінь! Нам є ким пишатись!
31 березня ми відзначаємо 100-річчя заснування Лесем Курбасом українського театру «Березіль».
Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка – один з найстаріших театрів України. Його життя завжди було насичене яскравими творчими пошуками. Колектив було засновано у Києві 31 березня 1922 р. реформатором українського театру, актором, режисером, народним артистом України Лесем Курбасом, який дав йому поетичну назву «Березіль». Назва театру підкреслювала його мету і завдання: стати буйною весною нового українського мистецтва. Добре обізнаний із західноєвропейською практикою, Л. Курбас переносив на національний ґрунт здобутки театру експресіонізму. Його метод образного мислення-перетворення заперечував натуралістичне копіювання життя, збуджував пульсуючу думку, викликав широкі асоціації. Режисер був засновником спочатку політичного (1922–1926), а потім і філософського (1926–1933) театру в Україні. Від самого заснування театрі був знаний міцним і сміливим до експериментів колективом, у якому променіли молоді акторські таланти – А. Бучма, М. Крушельницький, Н. Ужвій, Й. Гірняк, В. Чистякова, Л. Сердюк, Д. Антонович, І. Мар’яненко, Ф. Радчук та ін. Також у театрі під керівництвом Л. Курбаса була створена режисерська лабораторія («режлаб»). До неї входили молоді режисери й актори, серед яких були Ф. Лопатинський, Г. Ігнатович, М. Крушельницький, Б. Балабан, В. Скляренко, В. Чистякова, В.Василько, П. Береза-Кудрицький та ін. Протягом 1923–1924 рр. у режлабі обговорювалися принципи роботи митців, що представляли сучасний на той час німецький експресіонізм. Про це свідчить й тогочасна практика театру. Крім вистав за п’єсами драматургів Г. Кайзера («Газ»), Е. Толлера («Машиноборці», «Людина-маса»), рисами експресіонізму були позначені також постановки Л. Курбаса «Джіммі Хіггінс» за Е. Сінклером, «Гайдамаки» за Т. Шевченком та інші. У харківському «Березолі» засяяла яскрава тріада митців – режисера Леся Курбаса, художника Вадима Меллера і драматурга Миколи Куліша. У творчій співдружності вони створили вистави «Народний Малахій» (1928), «Мина Мазайло» (1929), «Маклена Граса» (1933), що набули широкого розголосу в Україні, а перші дві навіть стали причиною для всеукраїнської літературної дискусії. Проти Л. Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності. Наприкінці 1933 р. його звільнили з посади художнього керівника театру, а згодом арештували. 9 квітня 1934 режисера було заслано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім відправлено на Соловки. Не оминула тяжка доля і М. Куліша. У грудні 1934 р. письменника заарештували органи НКВС і звинуватили у приналежності до націоналістичної терористичної організації. У березні 1935 р. він був засуджений до 10 років Соловецьких таборів. 3 листопада 1937 р. Леся Курбаса і Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох.
У відділі мистецтв нашої бібліотеки на вас чекає література про історію славетного театру «Березіль» та художні біографії Леся Курбаса різних авторів.
Завітайте до бібліотеки, завжди раді вам!
#ДОБМімМСвєтлова #відділ_мистецтв #лесь_курбас
