Гарного дня та мирного неба, шановні друзі!

      Відділ мистецтв ДОБМ* ім. М. Свєтлова радий повідомити, що 31 серпня 1937 року народився  Андрій Горняткевич[1] – письменник, редактор, перекладач, доктор – філолог, викладач, науковець, бандурист, дослідник кобзарства.

     Горняткевич Андрій Дем’янович (31.08. 1937, с. Кривеньке Чортківського р-н, Тернопільської обл.) народився в творчій родині де батько, талановитий художник Дем’ян Горняткевич, був випускником Краківської академії мистецтв та працював над оформленням церков у Галичині, а мати – випускниця Ягелоннського університету, спочатку викладала в гімназії, а згодом присвятила своє життя журналістиці. Тому творча атмосфера, що панувала в сім’ї Горняткевичів, не пропала безслідно, а втілилася у здібностях малого Андрія.

     Під час Другої світової війни родина, в пошуку притулку, часто переїжджала з місця на місце. У 1948 році пан Андрій вступає в Пласт, місцеву одиницю світової скаутської організації, а в 1949 разом із батьками емігрує до США. Середню освіту отримав у Сетон-Холл школі (1955), потім здобув ступінь бакалавра (1959) та ступінь магістра (1962) у Сиракузькому університеті. Закінчує своє навчання як доктор з філософії у Каліфорнійському (м. Берклі). Протягом 2-х років працює у Гарвардському університеті.

     У 1973 році А. Горняткевич отримав запрошення попрацювати в Альбертському університеті протягом року (Едмонтон, Канада). Але рік перетворився на тридцять років праці в цьому закладі. В 1976 р. він став професором Альбертського університету. Паралельно він працював у Канадському інституті українських студій при університеті – основному центрі українознавства за межами України.

     Андрій Горняткевич – член Української вільної академії наук, Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Національної спілки композиторів України, в 1990-х рр. брав участь у діяльності Правописної комісії НАН України тощо.

     До його першочергових професійний інтересів належить гра на бандурі та вивчення її феномену. Гри на бандурі він навчився у В. Юркевича та З. Штокалка, яку також передає своїм учням, серед яких Сакума Суїці. Крім цього, він виступає з концертами. В програмі його виступів: „Дума про Марусю Богуславку”, пісня Г. Сковороди „Всякому городу нрав і права”, українські думи, народні пісні та ін.

     Крім цього, А. Горняткевич видав близько двох десятків праць з кобзарського мистецтва та мовознавчих творів.

     Відділ мистецтв запрошує бандуристів ознайомитися з нашим нотним фондом для цього чарівного інструмента — музичного символа України!

Творимо культуру України разом!
Перемагаємо!