День народження Максима Гулака

Мирного неба та вдалого дня, дорогі шанувальники української музики і театру! Відділ мистецтв ДОБМ ім. М. Свєтлова радий повідомити, що 16 лютого народився  видатний український композитор, автор першої української опери “Запорожець за Дунаєм”, талановитий співак, драматичний актор Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813-1873)! Чекаємо у гості музикантів — професіоналів для ознайомлення з партитурою його славнозвісної опери “Запорожець за Дунаєм” та поціновувачів українських пісень та романсів! Завжди раді вам!

Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 р. в селі Городище, нині Черкаської області, в родині священика. Навчався у духовному училищі (1824—1830) і семінарії (1835—1838) в Києві. Співав у багатьох церковних хорах, у тому числі семінарському, митрополичому, пізніше — в капелі Київського вікарія. Під час набору співаків в Україні до Придворної співацької капели (1838) Гулак-Артемовський був запрошений М. Глинкою до Санкт-Петербурга, де під його керівництвом готувався до діяльності оперного співака. Таким чином російська імперська влада викрадала талановиту творчу молодь з України. Музичні знання та вокальну майстерність вдосконалював в Італії у П. Романі. Його дебют відбувся у Флорентійському оперному театрі (1841). У 1842—1864 рр. співав  у складі російської оперної трупи, виступав в італійських операх, виконував ролі у драматичних виставах.

С. Гулак-Артемовський володів винятково сильним і красивим баритоном, мав великий артистичний талант. У його репертуарі була 51 оперна партія, серед яких — Руслан («Руслан і Людмила» М. Глинки), Мазетто («Дон-Жуан» В. Моцарта), Антоніо, Ештон («Лінда ді Шамуні», «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті) та ін. Як драматичний актор виступав у п’єсах І. Котляревського, мав неабиякий талант художника. Композиторську діяльність розпочав у 1851 р. створенням музики до «Картини степового життя циган» та вокально-хореографічного дивертисменту «Українське весілля». Він автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1862), вистава якої відбулася на сцені Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі (1863), де виконував головну партію Карася. Серед інших творів вирізняється музика до водевілю «Ніч напередодні Іванового дня» (1852), до драми «Корабельна аварія» (1853), пісні-романси «Стоїть явір над водою» (1858), «Спать мені не хочеться» (1861) та ін. Широкий діапазон художніх інтересів зблизив Гулака-Артемовського з Т.Г. Шевченком (з яким мав щиру дружбу, допомагав йому в роки заслання) та іншими передовими діячами української  культури. Помер славетний український композитор у 1873 році на чужині — у Москві.