ДОМБ розпочинає публікувати добірку уривків з нової книги української письменниці, дослідниці дитячої літератури, психолога, педагога та просто чудової людини Ольги Геннадіївни Рєпіної «НЕ-МЕТОДИЧКА АБО ДЕЩО ОСОБЛИВЕ ПРО ЧИТАННЯ». Цикл публікацій це сумісний проєкт, який є результатом плідної співпраці письменниці та бібліотеки.

В цій не-методичці авторка доступною мовою життєвих прикладів розповідає як прищепити любов до читання дітям.

Кому читати? Не байдужим батькам, педагогам, які працюють з дітьми, романтичним панянкам, які мріють про вечірні читання поезій на терасі з доньками, брутальним молодикам, що зачитувалися в дитинстві пригодами нестайківських хлопчиськ, а зараз не знають як відтягти сина від ігрової консолі, та всім, хто любить читати і бажає поділитися цією любов’ю з оточенням. Отже – слово автору:

НЕ-МЕТОДИЧКА,

АБО

ДЕЩО ОСОБЛИВЕ ПРО ЧИТАННЯ

НЕ-ВСТУП

Як народилася НЕ-методичка?

Автор все життя провів, відчуваючи приязнь до читання, працюючи з книгами у бібліотеці, знайомлячись з авторами-письменниками і читачами.

Що таке для авторів цієї НЕ-методички читання?

• Це задоволення.

• Це навчання.

• Це емоційна розрядка і єднання зі схожими людьми.

• Це соціальна грамотність.

• Це причетність до певної групи і культурного середовища.

• Це проведення часу з користю.

• Це релакс.

• Це…

• Це сублімація, нарешті! Сублімація незбутнього. І це не добре й не погано. Це життя.

Значить, читання – це життя!

За останні роки світ змінився до невпізнавання – з’явилися мобільні телефони, соцмережі, фотострічки та відео в Ютубі; телевізор дивляться тільки люди «далеко за…» – так звані олдфаги; взагалі ж, якщо говорити про кіно, то ми більше дивимося серіали, а не просто кінофільми; молодь більше не розповідає анекдоти, а кидає один одному в телефонах мемасики.

За цей час наша мова змінилася, Сам лад мови сьогодні є суттєво іншим, порівняйте телерепортаж із середини 90-х і сучасну мову відеоблогу або аналітику в товстому журналі з твітами і телеграм-смс сучасних «опініонмейкерів» – лідерів думки із соцмереж.

І література змінилася. Вона, звичайно, не користується короткими смс-повідомленнями у зв’язку з консервативністю, яка їй завжди була притаманна, але й сам образ консервативної літератури теж змінився.

Література, читання – це не сервіс миттєвих повідомлень, думка тексту довга, відкладена в часі і досить глибока в порівнянні з смсками.

Можливо, саме смс і соцмережі змінили наше ставлення до слова та тексту взагалі, особливо, якщо цей текст має хоча б мінімальне смислове навантаження.

Можливо, саме із цим пов’язаний феномен зниження інтересу до читання у всіх соціальних прошарках. Причини цього явища різноманітні і проникають в усі аспекти життєдіяльності сучасного українця: починаючи від якості життя і закінчуючи розповідями «дивних» експертів, яких зараз з’явилася сила силенна, що читати і вчитися не потрібно: варто створити телефонний додаток – і ти багатій на все життя, можна взагалі більше нічого не робити до скону. На жаль, це не так. Ми й самі б хотіли так: раз, і ти на вершині харчової піраміди. Хоча … якщо чесно… то, напевно, не хотіли б. Харчова піраміда для хижаків, а ми – люди.

У сучасному світі реалії швидко змінюються, інформація стає доступною майже миттєво – слід тільки кілька разів «клікнути мишкою» комп’ютера по потрібних розділах на вкладках Гугла.

Але хіба це замінить книгу? Книгу, яка весь час існування людства була статусною річчю, передавала знання і тільки на короткий період у ХХ-му столітті стала більш-менш доступною всім. Але час змінюється, і суспільство повертається до того, що ціна паперової книги зростає, наявність домашньої бібліотеки стає рідкістю і багато говорить про людину, яка нею володіє.

Ми абсолютно не хочемо впровадити в свідомість тих, хто буде читати цей текст, директиви від «безпідставних вчителів і трактувальників» – «як правильно робити». Ми хочемо розповісти, чому важливо читання і чому його так цінують у всьому світі.

Висновок: говорять, що тіло – це кінетичний ланцюжок, і всі наші м’язи хочуть працювати разом, наприклад, коли людина підтягується на турніку. У психіці так само: всі наші нейрони хочуть працювати разом, коли ви читаєте. Читання – це як турнік для спортсмена, який хоче натренувати свої м’язи. Тільки це тренування розуму і ментальних здібностей.

Розпочнімо тренування?

Питання до вас: Чим для вас є читання?

Читання для мене – це:

_____________________________________________________________________________

Які мотиви у вас, коли ви вибираєте собі книгу (нову/яку порадили/про яку чув/читав рекламу/завжди беру випадково)?

_____________________________________________________________________________

Чим ви пояснюєте свою пристрасть до читання або навпаки – небажання читати?

_____________________________________________________________________________

Чому ви любите читати / не подобається читати? Перелічить кілька причин:

_____________________________________________________________________________

Думка авторів: що для нас є книга?

Книга – це втілення романтичності і вишуканості, як зовнішньої, так і внутрішньої. Зі збільшенням кількості прочитаних творів зростає і збірний образ світу читача, змінюються спосіб життя, звички і манери.

Далі буде…