Доброго дня, шановні друзі! Завжди раді вітати вас у відділі мистецтв ДОМБ ім. М. Свєтлова! У нас ви знайдете не тільки книги про мистецтво та нотні видання, а і справжній раритет — вінілові платівки. Приходьте та слухайте записи класичної, народної,  рок і поп-музики у неповторному “живому” звучанні! #вінілова_платівка  #відділ_мистецтв

      Вінілові платівки недарма вважаються найкращими носіями звуку: музика на них, за умов якості запису та самої платівки, передає атмосферу живого виконання. Як з’явився цей винахід, що змінив мистецтво? Прообразами сучасних платівок були воскові циліндри, які винайшли у 1877 році.

    На початку ХХ століття вже проводяться експерименти із виготовлення платівок за допомогою каучуку та смол. Такі носії, звісно, менш крихкі, ніж віск, проте теж недостатньо витривалі, а апаратура до них – дорога і громіздка.

     Все змінюється в 1920-1930 роках: винайдено поліхлорвініл. Цей матеріал, звісно, досі не можна вважати ідеальним, проте саме він став класичним та досі користується шаленим попитом. ПВХ дозволив зробити процес запису швидким та якісним, а платівки – дешевими і довговічними. Вони не так сильно бояться тепла, сонця, вологи та ударів, як попередні матеріали.

     Проте ПВХ також має вади: його легко подряпати, втративши частину звукової доріжки, а б’ється він, хоч і на рівень важче, ніж каучукові аналоги, теж досить часто.

     В 1940-х роках короткі пластинки на одну пісню замінилися, по-перше, двосторонніми платівками, а, по-друге, так званими Long Play – з довготривалим звуком, для електричних програвачів та радіол.

     1957 рік приносить нові зміни: монофонічні платівки відходять у минуле, їм на зміну приходять стереофонічні – із кількома незалежними каналами звуку. Це буквально викликає революцію у світі звукозапису: віднині принцип звучання міняється, стає можливим запис з «живим» звуком.

     У Франції 1962 року ще більше здешевлюють платівки, роблячи їх гнучкими і легкими, навіть прозорими. Такі твори випускають у «музичних журналах», які, врешті, з’являються навіть в СССР. Якщо наприкінці ХХ сторіччя попит на платівки різко упав, завдяки появі касетних програвачів, а згодом – персональних комп’ютерів і дисків, то зараз мода на них повертається. Меломани у всі часи не залишали справу колекціонування вінілу, а студії звукозапису випускали на платівках лише заслужені, найбільш популярні та креативні роботи.

     Зараз можливості для прослуховування вінілу широкі.  Платівки можна придбати на сайтах улюблених груп, у магазинах, а ще – додати у власне зібрання вінтажу, який легко можна знайти на «блошиних ринках».