Press "Enter" to skip to content

До Дня народження Миколи Леонтовича

Шановні друзі!

     13 грудня ми відзначаємо день народження видатного українського композитора Миколи Леонтовича (1877-1921), який прославив Україну на увесь світ хоровими обробками народних пісень, серед яких славнозвісний “Щедрик”!

     “Щедрик” – одна з півтори сотні талановитих обробок Леонтовича, які заслуговують не меншої уваги. Широкому загалу відкривається величезний творчий здобуток і непростий життєвий шлях Миколи Дмитровича. Саме батько, який попри сільську освіту і життя вмів грати на віолончелі, скрипці, гітарі і керував хором семінаристів, навчив Миколу музиці. Він теж мав стати священником, але відмовився від сану. Батько через брак коштів віддав його до Шаргородського початкового духовного училища, де учням забезпечували повний пансіон, а потім вже юний Микола сам вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському. Тут він освоїв скрипку, фортепіано, духові інструменти, навчився по нотах читати складні партії церковних хорів, вперше почав обробляти народні мелодії і після закінчення семінарії обрав роботу сільського вчителя. Сам організував в селі Чуків, де вчителював перші роки, самодіяльний симфонічний оркестр. Леонтович написав загалом понад 150 музичних творів. Серед них такі відомі, як «Дударик», «Пряля», «Козака несуть». Особливо активним для композитора видався післяреволюційний час і час встановлення Української Народної Республіки. Він викладав в різних містах, «мотався» між Києвом та Москвою, де займався з відомим теоретиком музики Болеславом Яворським, співпрацював з поважним у той час композитором Кирилом Стеценком. Саме в цей час він написав «Легенду» за мотивами твору Миколи Вороного.  Стосовно славнозвісного “Щедрика” — існувало чотири версії і саме четверта версія, виконана у 1916 році хором Київського університету в Київському купецькому зібранні (нині – Національна філармонія), принесла композитору величезний успіх, ставши основною – тим самим «Щедриком», яким його знає сучасна Україна і весь світ. Микола Леонтович придумав і першим застосував різні хорові звукові ефекти, один з найвідоміших – спів із закритим ротом, своєрідне переосмислення мелодики народного плачу. Ще Леонтович розробив темброву варіантність виконання народних мелодій, створював оригінальні хорові композиції, відтворив і ввів в свої твори забуту в той час імпровізаційну творчість українських кобзарів. Першим в історії української освіти склав підручник з нотної грамоти для школи.

     Леонтович пройшов 270 км пішки з Києва до рідного Тульчина, куди змушений був тікати після того, як столицю взяли денікінці у серпні 1919 року.  Був вбитий 23 січня 1921 року, хоча офіційно про смерть Леонтовича газета «Вісті» сповістила аж 2 березня. Прожив лише 43 роки – дуже мало навіть за тодішніми мірками. Про смерть Леонтовича упродовж 80 років лунали різні версії, а правда стала відома лише у 2000-х роках, коли розсекретили чекістські архіви.

     Справу «Композитора Леонтовича» вів особисто майбутній міністр внутрішніх справ УРСР Іван Головченко, який навмисне перекручував зафіксовані свідками дані, приписував родичам фальшиві слова і виставив вбивство композитора як «петлюрівсько-розбійницький» напад. Така фальсифікація була зроблена навмисне, аби придушити розмови про утиски Леонтовича за його «націоналістичні музичні вподобання», за просвітництво і розвиток церковного хорового співу, а також аби приборкати гнів селян, обурених чекістським вбивством сина священика. За три місяці до вбивства Леонтовича, 5 жовтня 1921 року, «Щедрик» вперше пролунав в США – діаспорський хор Олександра Кошиця виконав пісню в нью-йоркському «Карнегі Хол». А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записав англійську версію слів до «Щедрика» і назвав пісню Carol of the Bells.

     Майже 140 мільйонів переглядів в середньому мають найпопулярніші переспіви Carol of the Bells на ютубі. А незавершену Леонтовичем оперу “На русалчин Великдень” дописав і відредагував Мирослав Скорик, назвавши твір «Русалчині луки». У 1977 році її поставили в Київському театрі опери та балету.

     Відділ мистецтв ДОМБ ім. М. Свєтлова запрошує студентів та викладачів фахових творчих коледжів та вишів, професіоналів та аматорів хорового співу завітати до бібліотеки та ознайомитися з художньою біографією композитора і нотними виданнями його хорових творів! Завжди раді вам!

#знамениті_українці
#микола_леонтович
#відділ_мистецтв

Поділитися у соцмережах:
Довідкова служба
close slider
Запитайте нас:
Якщо Ви хочете, щоб ми зв`язалися із Вами за телефоном або месенджером - вкажіть це, будь ласка, у повідомленні

Що це таке та що можна запитати тут?