Дорогі друзі!
Відділ мистецтв ДОМБ ім. М. Свєтлова продовжує знайомити вас з об’єктами нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні! Наразі це гордість і слава нашого краю — славнозвісний петриківський розпис! Петриківський розпис— не лише народне мистецтво, що зберігає звичаї оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис. 5 грудня 2013 року петриківський розпис було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Мальовниче село Петриківка Дніпропетровської області –, широко відомий у світі осередок Українського народного декоративного розпису, історичне коріння якого походить від древніх традицій настінних розписів, що сягають у глибину тисячоліть, аж до часів появи праматері української архітектури – білої селянської хати-„мазанки”. Ці орнаменти несли глибоку космогонічну символіку та особливе магічне значення своєрідного оберегу, що як і народна пісня зцілює та оберігає душу людини. Сьогодні це мистецтво являє собою унікальний релікт безперервної національної традиції, що делегує в сучасний світ самобутню культуру Придніпров’я – історичної колиски Запорізького козацтва, його могутній демократичний дух, своєрідність поетичного світосприйняття та глибину епічного образотворчого народного мислення. Село Петриківка було засноване у ХVII-му столітті козаком Петриком, уродженцем Полтави, як козацьким зимовий стояк. Починаючи від 1772-го року вона бурхливо розбудовувалася в наслідок переселення жителів із старовинного козацького поселення Курилівки, яка на той час уже мала понад 500 років історії. Ініціатором цього переселення був Петро Калнишевський, останній кошовий війська Запорізького, який також сприяв у перетворенні Петриківки на центр Протовчанської військової паланки. В світлоносній палітрі петриківського розпису яка будується на особливому сполученні та грайві базових кольорів спектру, закодовано образ сонячного світла. Не менш цікавою є символіка мотивів розпису, так композиція букет-вазон це одвічний образ квітучого дерева життя; лиштва (фриз) символізує безкінечність; квітка – вершина краси природи, її апогей; калина – символ дівочої вроди; мальва – козацької доблесті; дуб – вияв сили та мужності; зображення птаха – символ гармонії, світла, щастя; півник символізує пробудження, відродження; зозуля уособлює таємницю вічного плину часу. Петриківський декоративний розпис має в своєму потенціалі незміряні можливості древнього та вічно молодого народного мистецтва для виходу в сферу сучасного життя, збагачення вітчизняної та світової культури.
У відділі мистецтв на вас чекають фотоальбоми “Петриківський розпис” видавництва Київ “Мистецтво”. У виданнях репрезентовано колекцію петриківського декоративного розпису Національного музею українського народного декоративного мистецтва з 1913 року і до сьогодні. Завітайте до нас та знайомтеся з перлиною народного мистецтва Дніпропетровщини!
#петриківський_розпис
#відділ_мистецтв
