Дорогі шанувальники живопису і графіки, професійні художники та митці-аматори!

      Відділ мистецтв вітає вас з днем народження відомого українського художника Олександра Данченка! Вивчаємо та шануємо українське мистецтво задля перемоги на культурному фронті!

      Олександр Григорович Данченко народився 22 червня 1926 р. у Новоолексіївці Братського району Миколаївської області [1]. На майбутнього графіка значно вплинула творчість відомого українського художника М. С. Погрібняка, у якого він займався перед війною в художній студії Палацу піонерів. Одночасно з опануванням азів малюнка й акварелі формувався внутрішній світ Олександра.
     У червні 1941 р., після закінчення сьомого класу, він усупереч батькам вступив до Дніпропетровського художнього училища. Після визволення  Дніпропетровська Данченко починає працювати в «агітвікнах» разом із дорослими художниками – ріже трафарети, робить вибійку тощо. Влітку 1948 р. Олександр закінчує Дніпропетровське художнє училище, отримує диплом із відзнакою восени вступає до Київського художнього інституту. Роки навчання він присвятив вивченню законів конструктивних закономірностей предметного світу, пошукам у поодинокому загального, проявляючи при цьому неабиякий хист до композиції. Дипломна робота Олександра Данченка – серія офортів «Визвольна війна українського народу проти польської шляхти 1648–1654 рр.», висунула молодого митця у перший ряд українських графіків. У 1954–1962 рр. художник викладав офорт і композицію на графічному факультеті Київського художнього інституту та продовжував вивчати історичні матеріали й документи, збирати натурний матеріал для майбутніх творів станкової графіки.

     Подальшими його роботами були «Щорсівці» (1957), «Шевченкіана» (1961), «Портрети кобзарів» (1961), «Народні герої України» (1962), «Корюківка. 1 березня 1943 року» (1971), «Аджимушкай» (1975), «Чорнобиль» (1988). Художником також були оформлені та ілюстровані книжкові видання «Історія одного міста» Михайла Салтикова-Щедріна (1975), «Десять днів, що потрясли світ» Джона Ріда (1977), «Незабутнє» Олександра Довженка (1980), «Кобзар» Тараса Шевченка (1984), «Прапороносці» Олеся Гончара (1989).

     Помер Данченко Олександр Григорович 13 лютого 1993 р. у Києві.